«Львів отримав нове освітлення, достойне столиці, «малого Відня», як його охоче називали. [...] Запанував тоді звичай між 5 і 7 годинами вечора, щоб на вулиці виходив цілий шануючий себе Львів. На «корсо», як тоді казали. Під приємним мерехтливим світлом сновигали там і назад тлуми людей від цукерні Залевського до рогу Коперника. Далі не заходили."