Детальніше
Детальніше
Ліхтарі відносяться до періоду зародження газового освітлення міста та стали можливими завдяки комбінації сприятливих факторів та побудові газової інфраструктури міста в 1850-их роках.
Ліхтар зруйнований бомбардуванням під час Другої світової війни. Source: Колекція АТ"Львівгаз" // Центр міської історії
Source: Polona
До верхньої частини опори прикріплювався кронштейновий ріжок який тримав газовий світильник спрямований донизу. В деявких випадках ріжка не було і світильник (зазвичай шестикутний) встановлювався безпосередньо на опору.
Територія газовні. Source: Колекція АТ"Львівгаз" // Центр міської історії
Газовий ліхтар на вулиці. Source: Колекція Рюм'янцева//Центр міської історії
Source: ПКО "Політехнік"
Газовий ліхтар на площі Галицькій. Source: Центр міської історії//Колекція Крипакевича
Таким чином, у парку Франка збереглося 126 автентичних паркових ліхтарів. Ще 4 використано для проєкту площі біля пам’ятника Данилу Галицькому (2001) та 4 — біля пам’ятника Михайлу Грушевському (1994). Крім того, 10 ліхтарів зберігаються на складі ЛКП «Львівсвітло».
Таким чином, у парку Франка збереглося 126 автентичних паркових ліхтарів. Ще 4 використано для проєкту площі біля пам’ятника Данилу Галицькому (2001) та 4 — біля пам’ятника Михайлу Грушевському (1994). Крім того, 10 ліхтарів зберігаються на складі ЛКП «Львівсвітло».
Найповнішим і найґрунтовнішим підходом до адаптації історичних опор ліхтарів став проєкт реконструкції парку Франка у 1980-х роках, виконаний ПКО «Політехнік». Саме цей проєкт визначив дизайн світильників і кронштейнів, які нині освітлюють парк.
Найповнішим і найґрунтовнішим підходом до адаптації історичних опор ліхтарів став проєкт реконструкції парку Франка у 1980-х роках, виконаний ПКО «Політехнік». Саме цей проєкт визначив дизайн світильників і кронштейнів, які нині освітлюють парк.
Як вже згадувалося, опори були міцними та цілісними (забігаючи наперед, саме це дозволило їм зберегтися до сьогодні). Їх виготовляли методом лиття у форми, що дозволяло створювати стандартизовані вироби, які виготовлялися одразу декількома фабриками.
Зокрема: L. Zieleniewski i S-ka (Краків), Fabryka E. Bredta (Отинія), Wasilewski (Львів)
За радянського періоду відбувся повний перехід на електричне освітлення, тоді газові ліхтарі почали замінювати або модернізовувати. Під час модернізації міняли світильник і кронштейн, а опору використовували для електричного ліхтаря. Цей підхід не був поширеним і застосовувався переважно з метою економії.



Модернізація.
Такі ліхтарі можна було зустріти як на вулицях довкола площі Ринок, проспекті Свободи, площі Міцкевича, так і у віддалених газифікованих районах міста.
Кронштейнові ріжки для ліхтарів мали щонайменше два вирішення дизайну. Одні були декоровані кованим декоративним оздобленням, інші ж мали вигляд тонкої циліндричної дуги з двома декоративними сферичними накладками.
Конструкція.
Ліхтар складався з вилитої циліндричної чавунної опори, яка кріпилася до підготовленої закладної за допомогою чотирьої болтів. Внизу опори розташовувався технічний люк, за яким відбувалося підключення до газової мережі.
Передісторія.
Газові ліхтарі, які до початку XX століття освітлювали ледь не усі вулиці центральної частини міста та стали культовими на історичних фото